Православ'я - школа обожнення людської природи

Православ'я зберегло живий та нерозривний зв’язок із традицією апостольської Церкви. Підвердженням цьому є та повнота багатства віровчення і духовного досвіду древньої Церкви, що несе у собі Православ'я. Пережите та записане, Церковне Передання дійшло до нас у вигляді богослужіння, творів святих апостолів, отців та учителів Церкви.

Саме у тому, що Православ'я зберігає вірність цьому віровченню та, за влучним висловом Святих Отців, школі обожнення людської природи, і полягає його феномен.

В святоотеческой традиции единение с Богом названо обожением. Именно в обожении заключен весь смысл человеческой жизни. Тайна обожения раскрылась для человека с воплощением Бога. «Основание надежды на обожение для естества человеческого есть вочеловечение Бога», — говорит святой Максим Исповедник. «Сын Божий стал сыном человеческим для того, чтобы человек сделался сыном Божиим», — учит святой Ириней Лионский. Через воплощение Бога человек, по неизреченному дару, становится соучастником Божественного бытия, поскольку действительно участвует в Божественной жизни. Его природа преображается действием благодати Святого Духа. Он становится «причастником Божественного естества» (2 Пет 1:4) и «храмом Божьим» (1 Кор 3:16). По слову апостола, а нем живет Христос (Гал 2:20), Который вселяется в него, делает его Своей обителью: «Кто любит Меня, тот соблюдет слово Мое; и Отец Мой возлюбит его, и Мы придем к нему и обитель у него сотворим» (Ин. 14:23).